§ 11.5. Donets'k / Донецьк

Started from a small mine settlement, Donets'k has grown into a big administrative, industrial and cultural centre. Donets'k is famous for its scientific achievements.

Donets'k was founded in 1869. Donetsk developed because of the mining and metallurgical industry, and rich stores of minerals.

In the upper region of the Kalmius River there were large deposits of coal, and around the settlement of Alexandrovka, founded in 1779, first coal-mines appeared.

Having estimated all possibilities for making huge profits from cheap coal and cheap labour, foreign concessionaires poured into Donbas. One of them was an English technician-metallurgist John Hughes, the manager of a small plant near London.

In 1869 he settled down on the Kalmius bank and built a smithy that became the first production line of the future metallurgical plant.

The settlement was named Hughsofka after the manager's name. Later Hughsofka merged with mining settlement Alexandrivka. By 1874 Hughsofka Metallurgical Plant (today it is Donets'k Metallurgical Plant) ranked the first place in iron-casting among Russia metallurgical enterprises.

In 1899 Machine-Building and Pig-Iron-Casting Plant (today it is Donetsk Machine-Building Plant) was built to produce mining equipment.

In 1924 Hughsifka was renamed Stalino. In 1932 the city became the capital of Donets'k region. Industry developed very rapidly. By 1941 in Stalino there were 223 enterprises of Union and republic subordination. Mines gave 7% of all-Union coal, plants — 5% of steel and 11% of coke. The population was 507 thousand people.

During the German fascists occupation (from October 21st, 1941, up to September 8th, 1943) the city lost more than half of its inhabitants. The capital of Donbas was utterly destroyed.

The first post-war years were times of rapid economic development. Though damages injured to the city by the war were enormous, already by 1949 the pre-war coal output was re-established, and by 1950 the rest of industry was brought up to pre-war standard.

In 1961 Stalino was renamed Donets'k.

Nowadays the city produces equipment, washing machines, refrigerators, bicycles and so on.

Food industry is very well-developed in Donets'k now.

Among higher educational institutions there is well-known Donets'k Medical Institute and Donets'k Polytechnical Institute.

There are three theatres and several museums in the city; among them Donets'k Opera and Ballet Theatre and Donets'k Museum of Fine Arts.

Donets'k is known as "the city of million of roses", and it is true. Actually Donets'k is a very green and beautiful city.

Історія міста почалася з маленького шахтарського селища, з якого Донецьк перетворився на великий промисловий і культурний центр. Донецьк відомий своїми досягненнями в області науки.

Донецьк був заснований у 1869 р. Рушійною силою в розвитку міста були гірська і металургійна промисловість, а також багатий запас мінералів.

У верхів'ях ріки Кальміус були знайдені великі поклади вугілля, і в районі селища Олександрівка, заснованого в 1779 р., з'явилися перші шахти.

Оцінивши можливості видобутку солідних доходів з дешевого вугілля і дешевої робочої сили, іноземні концесіонери кинулися в Донбас. Серед них був англійський технік-металург Джон Юз, який керував невеликим заводом в околицях Лондона.

У 1869 р. він оселився на березі Кальміуса і побудував кузню, що стала фактично першою потоковою лінією майбутнього металургійного заводу.

Селище було названо Юзівкою, за іменем керуючого. Пізніше Юзівка злилася із шахтарською Олександрівкою. До 1874 р. Юзівський металургійний завод (зараз Донецький металургійний комбінат) займав перше місце з виплавки чавуну серед металургійних підприємств Росії.

У 1899 р. були побудовані машинобудівний завод і завод по відливу чавуну в пацях (зараз Донецький машинобудівний завод) для виробництва обладнання для шахт.

У 1924 р. Юзівка була перейменована в Сталіне У 1932 р. місто стало столицею Донецької області. Промисловість розвивалася дуже швидко. До 1941 р. в Сталіно було 223 підприємства всесоюзного і республіканського масштабу. Шахти робили 7% вугілля Радянського Союзу, заводи — 5% сталі і 11% коксу. Населення складало 507 тисяч чоловік.

У період німецько-фашистської окупації (з 21 жовтня 1941 р. по 8 вересня 1943 р.) місто втратило більше половини мешканців. Столиця Донбасу була цілком зруйнована.

Перші післявоєнні роки стали періодом швидкого економічного розвитку. І хоча збиток, нанесений місту війною, був колосальним, уже до 1949 р. вдалося домогтися довоєнних показників вироблення вугілля, а де 1950 р. й інші галузі промисловості стали випускати продукцію в тих же кількостях, що і до війни.

У 1961 р. Сталіно перейменували в Донецьк.

У наші дні місто робить обладнання, пральні машини, холодильники, велосипеди і так далі.

Харчова промисловість добре розвинута в Донецьку.

Серед вузів широку популярність придбали Донецький медичний інститут і Донецький політехнічний інститут.

У місті три театри і кілька музеїв; у їхньому числі Донецький театр опери і балету і Донецький музей образотворчого мистецтва.

Донецьк відомий як «місто мільйона троянд», і це відповідає дійсності. Донецьк дійсно дуже красиве і зелене місто.

Дивіться також: