§ 1. Організм і середовище

Здоров'я – комплексний показник стану організму, який залежить від багатьох показників – стану середовища, умов життя, праці, соціального положення людини.

Основою оточуючого середовища є природа, яка містить у собі всі позитивні та негативні результати діяльності кожної окремої людини, всього суспільства. Людська або антропогенна (грец. антропос – людина, генос – породжувати) діяльність, як правило, формує в природному (біосферному) середовищі негативні явища – хімічне отруєння всіх сфер природи – атмосфери, гідросфери, літосфери, зменшення біорізноманіття. Оточуюче середовище насичене факторами речовинної, неречовинної – параметричної природи. Саме вони (викиди промислових об'єктів, автомототранспорту, біологічні забруднення, різноманітні випромінювання) негативно впливають на здоров'я людини, на всю природу. Тому, коли кажуть про необхідність охорони оточуючого середовища, треба розуміти під цим охорону природи, як цілісної системи та людини, як одного з її компонентів.

Території надзвичайного забруднення та екологічного лиха займають близько 15% площі держави. До надзвичайно забруднених віднесені промислові регіони Донецької, півдня Луганської, Дніпропетровської областей, а також узбережжя України – прибережні регіони АЗОВСЬКОГО Й Чорного морів. Ще в постанові Верховної Ради СРСР від 27 листопада 1989 р. «Про невідкладні заходи екологічного оздоровлення країни» вказувалося, що на грані екологічної кризи знаходиться Придніпров'я, Придністров'я, Донбас, басейни Чорного та Азовського морів. У результаті приріст населення в Україні у 3 рази менший, чим у середньому у світі, тривалість життя на 8-10 років менше, ніж у розвинених країнах. Темпи росту загальної захворюваності за останнє десятиріччя зросли на 35-40%, переважно за рахунок злоякісних пухлин, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергій.

Позитивний і негативний вплив факторів на збереження й зміцнення здоров'я людини

Людина – частина природи. Завдяки розвиненому розуму, знанням вона активно перетворює природу, часто не задумуючись про результати. Здебільшого діяльність людини, і навіть всього суспільства суперечить законам біосфери і тоді виникають протиріччя між людиною, суспільством і природою у вигляді сучасних екологічних проблем. Вони дуже активно впливають на здоров'я, комфортність життя людини. Передусім це погодно-кліматичні проблеми, які є результатом дії парникового ефекту. Через цей ефект, характерний для всього світу, розігрівається атмосфера, тануть льодовики, підвищується рівень Світового океану, змінюється клімат, погіршуються погодні умови – різкі коливання температури, особливо взимку, від від'ємних до різких відлиг, посилення посух, частішають урагани, сильні зливи, повені, збільшується сейсмічна активність планети. Через неможливість пристосування до надзвичайно швидких погодно-кліматичних змін, через руйнування традиційних місць перебування зникають види тварин, рослин.

1970 року посухи у світі були на території 188 млн га, 1980 – 236 млн га, а 1990 року вони проявилися на площі 259 млн га. Через посухи постійно голодують до 500 млн людей. Підвищення глобальної та регіональної температур негативно впливає на здоров'я людей, частішають інсульти (розриви кров'яних капілярів), інфаркти міокарду (розрив серцевого м'яза), підвищується артеріальний кров'яний тиск – виникає гіпертонія. Різкі зміни погодних характеристик – температура, вологість і атмосферний тиск повітря, швидкість і напрям вітру, особливо коли їх характеристики різко змінюються, дуже негативно впливають на здоров'я людей. Зростає кількість так званих метеочутливих людей.

Виділяють чотири типи погоди. Перший – дуже рідкісний, коли майже не змінюються погодні характеристики протягом тривалого часу (тижні). Другий – сприятливий, коли зміни поступові й організм устигає адаптуватися до них. Третій – несприятливий, коли зміни швидкі і часто організм хворої людини не встигає до них пристосуватися і в результаті – погане самопочуття, загострення хвороб. Четвертий – надзвичайно несприятливий, коли погодні зміни надзвичайно швидкі, що може спричинити смертельні випадки через інсульти, інфаркти. Саме цьому в прогнозі погоди називають тип погоди, щоб хворі люди могли пристосуватися до змін. Для цього необхідно вживати спеціальні препарати – адаптогени – настій ехінацеї, лимоннику китайського, женьшеню (рослинні препарати), дібазол – штучний хімічний препарат.

Підвищення температури атмосфери. У результаті антропогенної діяльності температура атмосфери з початку XX сторіччя вже зросла приблизно на 0,5°С. До 2050 року збільшиться ще на 3, а в порівнянні з початком XX ст. ще на 6°С. Таке підвищення температури може призвести до повного зникнення льодових полів у Північному океані. За останні 50 років рівень Світового океану підвищився на 10 см, і якщо цей процес не буде зупинено, то в XXI ст. він буде зростати на 3-5 см за рік. Для цього підписано ряд міжнародних договорів про зменшення викидів в атмосферу газів, які сприяють цьому ефекту.

Руйнування озонового шару атмосфери, який знаходиться в розрідженій частиш атмосфери на висоті 30-50 км, також становить небезпеку. Тут, при певній концентрації озону, поглинається енергія надзвичайно небезпечного жорсткого ультрафіолету, який сприяє виникненню шкідливих, часто летальних мутацій у клітинах людей, тварин, рослин. Зменшення концентрації озону фіксується і над територією України.

Над Україною існує нестача озону, тобто озонові діри. Це умовні частини атмосфери, через які до поверхні землі сягають дуже небезпечні ультрафіолетові промені, які викликають мутації, сприяють переродженню нормальних клітин у крові (канцерогенна дія).

Отже, неграмотне, необґрунтоване втручання людей у природні процеси провокують надзвичайні ситуації, які спричиняють погіршення здоров'я людей. Якщо прийняти за 100% деякий критичний рівень антропогенного навантаження, після якого відбуваються незворотні зміни, то близько 80% такого рівня досягли Луганська, Запорізька, Івано-Франківська області та Кримська автономна республіка. Значна територія України знаходиться в небезпечному техногенно-екологічному стані, про що свідчить карта.

Найбільш небезпечний стан у східних, північних областях України.

Суспільство, цивілізація при сучасному стані технологій, можливостях біосфери досягли критичної межі. Це результат того, що територія нашої держави перенасичена небезпечними виробництвами – хімічними, нафтохімічними, енергетичними, про що свідчить мапа.

У результаті роботи промислових, сільськогосподарських підприємств, особливо за відсутності очисних споруд, або їх низької ефективності, відбувається забруднення оточуючого середовища. Ці забруднення ми часто не помічаємо і тільки спостережливі люди помічають, що стало менше комах, птахів, з дерев та парканів зник мох, почастішали захворювання, особливо дихальної, кров'яної, серцево-судинної систем, алергічні та ракові хвороби.

На території України сформувалися надзвичайні стани екологічного характеру – це інтенсивна деградація ґрунтів через забруднення важкими металами (нікель, кадмій, свинець, ртуть, хром) і агрохімікатами, забруднення всього довкілля шкідливими хімічними речовинами, шумом, електромагнітними, радіоактивними випромінюваннями, різкими температурними змінами над промисловими містами. Забруднення, засмічення й виснаження всіх ресурсів не тільки знижують якість здоров'я людей, але і загрожують життю. На території України в стані екологічної катастрофи знаходиться Чорнобильська зона. Тут нормальна діяльність людей буде неможливою протягом тисяч років через забруднення радіоактивними речовинами.

Значна частина території нашої держави техногенно перевантажена, що призводить до забруднення природного середовища, а отже і організму людини. Особливо небезпечні виробництва сконцентровані в Східному регіоні, що значно підвищує рівень виробничого смертельного травматизму, захворювань.

Запорізька область належить до найбільш екологічно напружених регіонів України. Найгострішими проблемами області є забруднення повітряного та водного басейнів, накопичення великої кількості шкідливих відходів.

2005 року, згідно з даними Головного управління статистики у Запорізькій області, стаціонарними джерелами в атмосферне повітря було викинуто приблизно 262 тис. т забруднюючих речовин, тоді як у 2004 р. – 230,5 тис. тонн. Щодоби в повітря області викидалось у середньому 718 т шкідливих речовин, у попередньому році – 631 тонна. Протягом 2005 року кожним підприємством по області у середньому викинуто в атмосферу 562,2 т забруднюючих речовин проти 491,5 т у 2004 році.

2005 року обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення області зросли й становили 140,2 кг проти 122,3 у 2004 році. Зокрема, по місту Запоріжжя зросли до 192,4 кг проти 188,8 кг попереднього року, по місту Енергодар – до 1803,5 кг проти 1218,1 кг у 2004 році. 2005 року викиди від підприємств цих міст становили 59% (153,864 тис. т) та 37,5% (98,4 тис. т) відповідно від загальної кількості.

Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел наступна: