§ 2. Особливості впливу на здоров'я людини антропогенних змін міського та сільського середовищ

Міське середовище більш змінено, ніж сільське, в негативну сторону за рахунок скупчення великої кількості промислових виробництв, автомобільного транспорту і тому, як правило, стан здоров'я міського населення, особливо дітей, гірший, ніж у сільській місцевості. Хімічні речовини атмосферного повітря можуть викликати патологічні зміни в організмі не зразу, а поступово, знижуючи компенсаторні, тобто пристосувальні можливості організму.

Людину оточує в сучасному середовищі (довкіллі) багато небезпечних факторів як речовинного, так і неречовинного характеру дії, які мають, як правило, антропогенне походження – це забруднення різної природи – хімічної, біологічної, фізичної (шум, вібрації, випромінювання – електромагнітне (радіохвилі), ультрафіолетове, радіоактивне). Ці види забруднень більш характерні для міського промислового, урбанізованого (лат. урбаніс – міський) середовища. Для сільського більше характерні специфічні хімічні забруднення за рахунок агрохімікатів – різноманітні пестициди, мінеральні добрива.

Усе населення дуже неоднорідне у суспільстві за віком, статтю, здоров'ям, імунними характеристиками, адаптованістю до забруднень – шкідливих факторів. Тому управляти якістю здоров'я всього населення не можна. У зв'язку з цим вимоги до якості довкілля повинні розроблятися з урахуванням найбільш чутливої категорії населення до негативних факторів, забруднень. Такою категорією є перед усім діти дошкільного віку і вважається, що стан їх здоров'я є індикатором, показником екологічного стану території, на якій вони мешкають.

Здоров'я починає формуватися задовго від народження і залежить від стану здоров'я батьків. Фактори середовища, активно впливаючи на здоров'я жінки, викликають погіршення у стані здоров'я дитини. Діти, які народжуються від хворої матері, хворіють набагато частіше в подальшому житті. Впливає на майбутнє здоров'я дитини як мати, так і батько, зокрема їх спосіб життя – алкоголізм, куріння, робота, пов'язана із небезпечними речовинами канцерогенного, мутагенного, тератогенного характеру дії. Ці речовини негативно впливають на життєздатність сперматозоїдів (чоловічі статеві клітини) і яйцеклітин (жіночі статеві клітини).

Здоров'я людини залежить від природжених властивостей – генетичних, які характеризують її валеологічні (грец. валеос – здоров'я, логос – наука) характеристики, та екологічного стану оточуючого середовища, від стану нервової системи, системи кровообігу, органів травлення, дихання. Середовище може бути нормальним («здоровим») або ж забрудненим, а соціальні умови – сприятливими або несприятливими для збереження здоров'я людини, тобто комфортним або дискомфортним. Діяльність людини, її життя на жаль майже постійно супроводжується дією різних небезпечних факторів. Отже, за результатами їх впливів виділяють хімічні, біологічні, фізичні, фізико-хімічні та соціально-психічні фактори. Ступінь їх впливу визначають за інтенсивністю змін, які вони спричиняють, за протяжністю в часі, вірогідністю виникнення. Скрита небезпека – потенційна, а її прояв – актуалізація, яка часто є результатом неграмотності, необізнаності, низького рівня культури -– загальної, екологічної, побутової. Недотримання певних вимог – батьків, учителів, суспільства, недотримання й незнання вимог законів спричиняє погіршення стану оточуючого природного середовища, а отже і здоров'я людини.

Тому, щоб не провокувати небезпеки своїми діями, кожен повинен знати будову організму людини та функції його органів, систем, знати джерела небезпек, забруднень і характер їх дії на людину.

Глобальне, повсюдне забруднення середовища не могло не позначитися на стані здоров'я населення, яке тісно пов'язано із захворюваністю, що залежить від екологічного стану території (техногенне навантаження, кількість викидів в атмосферу та скидів стічних вод у водоймища), якості медичного обслуговування, культури населення.

Особливість впливу антропогенних змін на здоров'я проявилося в тому, що якість здоров'я людей майже зрівнялася як у міському, так і сільському середовищі, де використовують шкідливі агрохімікати – пестициди, добрива, зокрема нітратні. У результаті рівень забруднення майже однаковий по всій території України. Відбулося усереднення забруднень. Поступово, протягом багатьох десятиріч, вони майже рівномірно розподілилися по всій території держави. Абсолютно екологічно чисті території тепер відсутні, можна казати тільки про умовно чисті, які становлять не більше 7% загальної території, а помірно забруднені - 43%. Майже 50% територій становлять забруднені, дуже та надзвичайно забруднені. Це регіони, які піддалися радіоактивному забрудненню після Чорнобильської катастрофи (північні області Житомирська, Рівненська та частина Київської) та надзвичайному техногенному навантаженню (східні, південні області). Стан забрудненості природного середовища наведений на карті.

Такий стан не може не впливати на здоров'я населення, яке хворіє так званими «екологічними хворобами». Це екологічно зумовлені хімічна астма, діоксиновий синдром (сукупність ознак), який виявляється типовою, нерівномірною пігментацією шкіри та зниженням імунітету, «хімічний СНІД», який викликають діоксини, важкі метали та багато інших.

Крім екології, на здоров'я впливають соціально-екологічні чинники – склад сім'ї, життєві умови, звички батьків, якість продуктів харчування, стресові ситуації. Враховуючи складність та різноманітність суми всіх характеристик – екологічних, соціальних, побутових, особистісних – стан здоров'я людей на території України дуже різний, але в першу чергу він залежить від екологічних характеристик.

Як видно, найбільша залежність здоров'я від екологічного стану характерна для східних промислових областей, Київської та Львівської областей, Автономної Республіки Крим. Найменша залежність на територіях, де техногенно-екологічний стан сприятливіший – центральні, західні, північно-західні області.

Через несприятливий екологічний стан більшої частини території України стан здоров'я людей постійно погіршується, збільшується їх хворобливість, через забруднення проявляються як типові, звичайні захворювання, так і незвичайні.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Чим відрізняється міське середовище від сільського?
2. Що є індикатором екологічного стану території?
3. Який стан захворюваності населення в різних регіонах України?
4. Охарактеризуйте стан забрудненості території України.

Дивіться також: