§ 10. Забруднення води в Запорізькій області та її вплив на життя і здоров'я населення

Що очікує людство в майбутньому?

За даними ООН, близько 1,5 млрд жителів планети Земля взагалі не мають доступу до водопровідної питної води. Наявністю чистої води у водопроводі визначається ступінь комфорту проживання.

За останні 100 років споживання води зросло в 7 разів при збільшенні населення в 3 рази. Вода і цивілізація нероздільні.

Люди вже використовують приблизно 54% усього доступного стоку поверхневих вод (придатна до вживання поновлювана прісна вода). Очікується, що на початок 2025 р. цей показник зросте до 70%. Уже в наш час четверо з десяти людей у світі живуть у країнах, що зазнають так званий «водний стрес», тобто в країнах, де споживаний обсяг води на 10% перевищує загальний обсяг наявних запасів.

Від недостачі води особливо сильно страждають Близький Схід, Північна Африка і Південна Азія. У «зоні ризику» знаходяться і центрально-азіатські країни.

У випадку збереження нинішніх моделей споживання до 2025 р. двоє з кожних трьох чоловік на Землі будуть жити в умовах жорсткого дефіциту води.

Проблема з прісною водою полягає не тільки в дефіциті, але й у якості води, забруднення якої створює небезпеку для здоров'я людей.

Відсутність безпечної води і погані санітарно-гігієнічні умови є причиною 80% усіх захворювань у країнах, що розвиваються. Щороку з цієї причини вмирає понад 5 млн чоловік, що в середньому в 10 разів перевищує кількість людей, які щорічно гинуть у війнах. Більше половини таких жертв – діти. Природа так само страждає від існуючих водних проблем.

Основними споживачами води у світі є сільське господарство (67%), промисловість (19%) і міське комунальне господарство (9%).

У деяких регіонах світу вже спостерігається гостра конкуренція між країнами за водні ресурси.

Світ, у якому не вистачає води, – це свідомо нестабільний світ.

На майже 100 країн припадає лише 13 великих рік і озер. У світі нараховується 263 міжнародних басейни, що перетинають кордони двох чи більш держав. Ці басейни містять близько 60% запасів прісної води, на їх території проживає 40% населення планети.

У межах міжнародних річкових басейнів частково знаходяться території 145 країн, а 21 держава світу повністю розташовується в їхніх межах. 19 водних басейнів охоплюють територію п'яти і більше країн, і тільки один басейн – ріки Дунай – охоплює територію 18

держав.

Причиною занепокоєння для країн, чиї території розташовані нижче за течією рік, є брудна вода і створення гребель, що зменшують кількість води, що надходить у ці країни.

У 2000 р. у світі було 45 тис. великих гребель. Великою вважається гребля висотою 15 м і більше. Три чверті усіх великих гребель світу знаходяться в п'ятьох країнах: Китай –

22 тис. (45%), США – 6575 (14%), Індія – 4291 (9%), Японія – 2675 (6%), Іспанія –1198 (3%) гребель.

Забруднення вод промисловими і побутовими стоками

Основним джерелом водопостачання галузей економіки, зрошення і задоволення потреб населення в питній воді є Дніпро, а також підземні джерела.

В області в 2004 р. нараховувалося 1461 водокористувачів із загальним забором води – 1170 млн м³.

Скидання забруднених вод у водні об'єкти в 2004 р. становило 406,6 млн м³, зокрема у Запоріжжі – 240 млн м³.

Забруднення води

Забруднення води розділяють на механічне, хімічне, біологічне і теплове.

Механічне забруднення – це збільшення водонерозчинних домішок – піску, глини, часток металів, змивання з орних полів часток ґрунту, берегові зсуви, скидання побутового і будівельного сміття, відкачка шахтних вод із діючих підприємств гірничодобувної промисловості, стічні води металургійних заводів і т.д.

Тверді частки знижують прозорість води, уповільнюють розвиток водяних рослин, забивають зябра риб, погіршують смакові якості води, а інколи роблять її взагалі непридатною до споживання.

Хімічне забруднення води – обумовлено різними шкідливими домішками неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) і органічного походження (нафта і нафтопродукти, пестициди, миючі речовини та ін.). Концентрація хімічних речовин іноді перевершує всі припустимі межі. Наприклад, у балтійській трісці було виявлено вміст ртуті 800 мг на 1 кг маси риби. Це означає, що людина, з'ївши 5-8 таких рибин, одержить стільки ртуті, скільки її міститься в медичному термометрі.

Під час «цвітіння» Каховського моря на Дніпрі відчувається нестерпно смердючий запах, а хвилі викидають на берег трупи риб, що задихнулися від браку кисню.

Біологічне забруднення водойм полягає в наявності у воді різних мікроорганізмів – бактерій, вірусів, спор грибків, яєць хробаків та ін., більшість з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин.

Серед біологічних забруднювачів головна роль належить комунально-побутовим стокам, а також стокам підприємств – м'ясокомбінатів, цукрових, пивних, спиртових заводів, молокозаводів, оліє- і жиркомбінатів...

Через поганий стан каналізації й очисних споруд останнім часом в Одесі, Маріуполі й інших містах узбережжя Чорного й Азовського морів неодноразово закривалися пляжі, тому що у воді були виявлені збудники холери, дизентерїї, гепатиту й інших небезпечних хвороб.

Теплове забруднення води обумовлюється спуском у водойми підігрітих вод зі ставків – охолоджувачів АЕС, від ТЕС та інших енергетичних установок. Тепла вода змінює температурний і біологічний режим і негативно впливає на мешканців водойм. У воді, нагрітій до 36°С, уся риба наших широт гине. Добре себе почуває хіба що танзанійська піранья – теляпія, яку виявили у теплій воді ставків охолоджувачів Запорізької АЕС і в нижній течії Дніпра, яка невідомо як потрапила в Дніпро.

Найбільшими забруднювачами водних ресурсів в області є підприємства чорної і кольорової металургії. У Запоріжжі – це заводи ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Укрграфіт», ВАТ «Запоріжкокс», ВАТ «Запорізький трансформаторний завод», ЗАТ «ЗАЗ», ВАТ «Мотор-Січ», Запорізький державний титана-магнієвий комбінат, ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та ін.

Річний обсяг скидання забруднених вод цими галузями народного господарства становить 60% загального водоскиду по області.

Основні забруднюючі речовини в стічних водах: важкі речовини, хлориди, сульфати, фосфати, сірка, азот, алюміній, нітрати, нітрити, нафтопродукти, роданіди, феноли, фториди, магній, кальцій, натрій, мідь, хром, ртуть, нікель, цинк, свинець, марганець, залізо.

Талі і дощові води зі зливальної каналізації скидаються в Дніпро без очищення. У зв'язку з реконструкцією очисних споруд Запорізьке підприємство «Водоканал» щодня зливає в Дніпро 100 тис. м³ неочищених стоків. Саме тому показники якості води тільки з 2002 р. погіршилися в 10 разів. Через низьку якість води кількість захворювань кишковими інфекціями в Запорізькій області зросла до 5 тис. у рік. У Дніпрі небезпечно купатися.

Скидання промстоків у водні об'єкти в 2005 р. становило 489 млн м³, що на 91,4 млн м³ (22,5%) більше, ніж у попередньому році. Найбільшими забруднювачами традиційно були об'єкти чорної і кольорової металургії (124 млн м³) і житловокомунальні стоки (136 млн м³). ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» щорічно скидає в «Червону річку» із промисловими стоками червоного шламу – 250 тис. т, ВАТ «Мотор-Січ» – 350 тис. т на рік.

Рівень забруднення води в кілька разів перевищує ГДК (граничнодопустимі концентрації) у «Червоній річці», у р. Мокра Московка, де розчинено багато хімічних сполук – хлор, алюміній, мідь, залізо, кадмій, нафтопродукти.

У водойми України щорічно скидається 4 млрд м³ забруднених вод. Якби хтось узявся завантажити ці помийно-фекально-промислові стоки в залізничні цистерни, состав розтягнувся б від Парижа до Владивостока.

Відомо, що при високому рівні забруднення джерел водоспоживання, 80% захворювань і 1/3 смертей викликані вживанням недоброякісної води.
У Запоріжжі міські спорудження водопровідно-каналізаційного господарства вимагають реконструкції і модернізації, адже більшість із них були введені в експлуатацію ще в 1937 році.
1994 року у Запоріжжі запрацювали потужні очисні спорудження, на які почали відправляти всі промислові стоки лівого берега. Не зважаючи на це улітку цього ж року у воді був виявлений холерний вібріон, зросла кількість захворювань шкіри, шлунково-кишкового тракту, гепатитом, дизентерією.

Екологічна загроза Запоріжжю – підтоплення

Географічна мережа м. Запоріжжя включає р. Дніпро, малі річки Мокру і Суху Московку, Верхню, Середню і Нижню Хортицю, річку Кабицю, велику кількість струмків і балок.

Довжина малих рік у межах міста становить 26 км, струмків – 11,5 км, балок з водотоками – 22,3 км. При такій кількості водних об'єктів, що перебувають у незадовільному стані, у безпосередній близькості від житлових забудов, а також з огляду на негативний вплив на гідрологічний стан Дніпровського і Каховського водоймищ, реальною загрозою для Запоріжжя стали підтоплення і зсуви.

Одна з причин цього явища – потепління клімату і збільшення опадів.

Але головна причина – засмічення русел малих річок, що є природними водовідводами; масове будівництво в приватному секторі зливних ям, не зв'язаних з міською каналізацією; часті пориви зношених водопроводів. Підґрунтові води заповнюють підвали, руйнують фундаменти і стіни будинків, викликаючи їх осідання; поля і городи перетворюються в болото.

Для вирішення цієї проблеми проводяться роботи з розчищення русел Сухої і Мокрої Московки, будуються нові і ремонтуються старі дренажні водопропускні системи, зміцнюються береги рік, установлюють санітарні зони уздовж річок – водоприймачів.

1992 року уряд визнав Запоріжжя регіоном екологічного лиха.

Кабінетом міністрів наше місто введене в систему екологічного експерименту поряд з іншими містами Донецько-Придніпровського регіону.

Екологія Дніпра

Дніпро – найбільша ріка України, головна водна артерія.

Дніпро бере початок у Росії на Валдайській височині. Його витік – струмок у лісі. Упадає Дніпро в Дніпровський лиман Чорного моря. Від верхів'я до гирла – довжина Дніпра 2200 км. Площа басейну Дніпра – 504 тис. км². До складу Дніпровського басейну входять 11 великих приток: Березина, Прип'ять, Тетерів, Рось, Тясмин, Інгулець, Базавлук (праві), Сож, Десна, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Самара (ліві) та 78 малих рік.

Середня витрата води 1670 м³/с. Швидкість течії – 4 м/с (раніше було 18 м/с), висота падіння – 40 м.

Дніпро – третя за величиною, після Волги і Дунаю, ріка в Європі.

По берегах Дніпра розташовано понад 1200 міст і селищ. Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, а це – близько 30 млн чоловік, 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 зрошувальних систем і 4 атомні станції, у тому числі Запорізьку.

Каналами Дніпро-Донбас, Північно-Кримським і Каховським щорічно перекидається 5-6 км³ стоку за межі басейну на південь і південний схід.

Осушення боліт і загибель малих рік приводить до зниження стоку.

На блакитній гладі Дніпра протягом 1100 км від Києва до Чорного моря нанизано 6 гідроелектростанцій (найбільша ДніпроГЕС) з каскадом водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське.

Загальний обсяг води в них становить 44,5 км³, а загальна площа «морів» – близько 8 тис.км². Були затоплені кращі чорноземи. Тільки під Київське водоймище пішли 160 тис. га земель, Каховське – затопило 110 тис. га. З території, що нині перебуває під водою, відселено близько 3 млн чоловік з більш 3 тис. населених пунктів. Під водою залишилися більше 10 тис. цвинтарів, знесено 2,5 тис. християнських храмів, тисячі пам'ятників культури.

За рік з «морів» випаровується 5 км³ води, а ще 5 км³ іде під землю, і бродять ці води там на сотні км, збираючи дорогою мінеральні солі, а потім, виходять на поверхню, заболочуючи ґрунти, руйнуючи селища. Підтоплено понад 750 тис. га, у тому числі понад 100 міст і селищ.

Каховське море перетворилося на величезне звалище шкідливих речовин, солей важких металів, запасів радіонуклідів, особливо цезію-137. З нього взагалі заборонено використовувати воду для харчових цілей.

Київське водоймище становить особливу екологічну небезпеку для всієї України, у першу чергу для Києва, що знаходиться на 5-10 м нижче б'єфа водойми. У випадку прориву греблі Київ буде накритий за 8-12 хвилин. Після аварії на Чорнобильській АС у Київському водоймищі зібралося близько 60 млн т радіоактивного мулу.

З метою попередження можливої катастрофи у випадку прориву греблі ставиться питання про спуск води з водоймища, але що тоді робити з донними радіоактивними опадами. Неможливо зібрати або засипати дно моря, що простягнулося на 100 км у довжину і 10 км у ширину.

Над цією проблемою працюють фахівці з безпеки Дніпровського каскаду: гідрологи, ґрунтознавці, будівельники, біологи та ін.

Скидання забруднюючих речовин у Дніпро

У басейні Дніпра сконцентрований обсяг виробництва з перевагою «брудних» галузей промисловості з великим водоспоживанням (металургійна, хімічна, машинобудівна, вугільна), найбільші енергетичні об'єкти і масиви зрошуваних земель, а місцеві водні ресурси значно менше, ніж потреба в них. Унаслідок цього в більшості районів склалася кризова водогосподарча і гідроекологічна ситуація, при якій здатність самовідновлення Дніпра й інших рік басейну вже не забезпечує екологічну рівновагу.

Судноплавство, греблі, забруднення нафтою, радіоактивними речовинами, ядохімікатами порушують гідрологічний режим, біорівновагу, призводять до загибелі риби. Від скидання АЕС теплої води зі ставків-охолоджувачів порушився тепловий режим Дніпра й у нього, як у хворої людини, піднялася середньорічна температура на 1,5°С, що дуже негативно позначається на всій гідрофауні. І навпаки, високий вміст мінеральних елементів – азоту, фосфору, калію й ін. і підвищення температури води спричиняють бурхливе розмноження водоростей (зелене цвітіння влітку). Відомо, що при заборі води з ріки понад 15% стоку порушується самоочищення й ін. процеси. Дніпро дуже хвора ріка – найбільша стічна канава. З нього забирається близько 60% стоку – для забезпечення міст і селищ, промисловості, сільського господарства, АЕС, і в нього ж скидаються всі стоки – комунальні (госпфекальні стоки каналізації), промислові, шахтні води, стоки тваринницьких комплексів, змиті з полів мінеральні добрива і ядохімікати. Забруднення води перевищує всі припустимі норми.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. У чому полягає екологічна проблема р. Дніпро? (Охарактеризуйте екологію Дніпра.)
2. Яку небезпеку викликає забруднення водних ресурсів?
3. Назвіть водні ресурси Запорізької області.
4. Як впливає забруднена вода на здоров'я людини?
5. Назвіть основні забруднювачі води.
6. Якою є потреба людини у воді?
7. У чому полягає причина теплового забруднення води й яку небезпеку воно становить?
8. Яких заходів можна вжити, щоб зменшити забруднення води?

Дивіться також: