§ 8. Дія шуму на організм людини

Життя людини оточено звуками і шумом.

Звук є одним із факторів впливу навколишнього середовища на людину. Спів птахів і крики тварин, шум вітру, грозові розкоти грому, перекат морських хвиль і гальки на березі моря, дзюркіт струмка, шум падаючої води у водоспад, шурхіт листя дерев і ін. завжди супроводжували людину.

Звуки – це механічні коливання повітря, що сприймаються слуховим апаратом людини від 16 до 20 тис. коливань у секунду.

Коливання понад 20 тис. називають ультразвуковим, менше 16 тис. – інфразвуком.

Шум або шумове забруднення атмосфери – це голосні звуки, що злилися в неструнке звучання.

Звуки і шуми великої потужності уражають слуховий апарат, нервову систему, можуть викликати болючі відчуття. І навпаки, звуки, приємні людині: тихий ласкавий шепіт, неголосна мелодійна музика, пташине щебетання заспокоюють людину, знімають стрес. Це використовується у лікувальних закладах.

Але голоси Природи ми чуємо все рідше, вони заглушаються або зникають зовсім за промисловими, транспортними й ін. шумами.

У Давньому Римі сатирик Ювенал стверджував, що в столиці неможливо заснути – настільки сильно дратували гуркіт обозів кам'янистою бруківкою на вузьких вулицях і лайка візників. Він писав, що багато людей у Римі вмирають від безсоння.

Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають ступінь тиску звуку на барабанну перетинку вуха, – децибелах (Дб).

Природний шумовий фон – 20-30 Дб практично нешкідливий для людини. Припустима межа гучності – 80 Дб.

Шум у 130 Дб викликає у людини болючі відчуття, у 150 Дб – стає нестерпним, а у 160 Дб – може викликати смерть.

Шкала інтенсивності шуму (у Дб)
180
170	старт космічної ракети
160
150
140
130	мотор реактивного літака
120	дуже голосна музика
110	автомобільна сирена
100	дробильна машина, прес
90	товарний потяг, метро (Шкідливий рівень для слуху)
80	будильник (Припустима межа)
70	пилосос
60	рух автомобілів по автостраді
50	невеликий вуличний рух
40
30	тиха розмова
20
10	шурхіт листя

Вплив шуму на здоров'я і працездатність людини

Тривалий шум негативно впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку, викликаючи глухоту, розлад діяльності серця, печінки, приводить до виснаження нервових клітин. Ослаблена нервова система не може чітко координувати роботу різних систем організму. Виникають порушення їхньої діяльності, знижується працездатність.

Постійний вплив шуму не тільки знижує слух, але і викликає інші шкідливі наслідки – дзенькіт у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення утоми. У людей, що працюють у шумних умовах, підвищений рівень нервово-психічних захворювань.

Шуми викликають розлади в сердечно-судинній системі; впливають на зоровий і вестибулярний апарат, знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасливих випадків і травм.

Науковими дослідженнями встановлено, що нечутні звуки також можуть шкідливо впливати на здоров'я людини.

Інфразвуки особливо впливають на психічну сферу людини: уражаються всі види інтелектуальної діяльності, погіршується настрій, виникає відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності – почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння.

Ультразвуки займають значне місце серед виробничих шумів і також дуже небезпечні. Особливо сильно їхньому негативному впливу піддаються нервові клітини.

Лікарі виділяють шумову хворобу, що спричиняє ураження слуху і нервової системи.

Боротьба із шумом

Шумове забруднення в містах практично завжди має локальний характер і переважно викликається засобами транспорту – міського, залізничного, дорожнього, авіаційного. Уже зараз на головних магістралях великих міст рівні шумів перевищують 90 Дб і мають тенденцію до посилення щорічно на 0,5 Дб, що є найбільшою небезпекою для навколишнього середовища в районах транспортних магістралей.

З метою захисту атмосферного повітря від забруднення викидами автотранспорту велике значення мають містобудівні заходи, спрямовані на зниження концентрацій вихлопних газів у зоні перебування людини. Вони включають прийоми забудови й озеленення автомагістралей, розміщення житлової забудови за принципом зонування, причому в першому ешелоні забудови (від магістралі) розташовують будинки зниженої поверховості, потім – будинки підвищеної поверховості й у глибині забудови дитячі і лікувально-профілактичні установи.

Боротьба із шумом у центральних районах міст ускладнюється щільністю забудови, через яку неможливе будівництво шумозахисних екранів, розширення магістралей і висадження дерев, що знижують рівень шуму на дорогах. Таким чином, найбільш перспективними вирішеннями цієї проблеми є зниження власних шумів транспортних засобів (особливо трамвая) і застосування в будинках, розташованих поблизу автомагістралей, нових шумопоглинальних матеріалів, вертикального озеленення будинків і потрійного заскління вікон (з одночасним застосуванням примусової вентиляції).

Удосконалення транспортних засобів, наприклад застосування гумових шин, пластмасових деталей, реконструкція двигунів, прокладання асфальтних доріг також знижують рівень шуму.

Проблема зниження шуму на метрополітені радикально вирішується при застосуванні коліс на пневматичних шинах.

Важкою науково-технічною задачею є зниження шуму від літаків і вертольотів. У боротьбі із шумом зусилля конструкторів спрямовані в першу чергу на систему вихлопу газів. На жаль, зниження шуму за допомогою глушителів обертається втратою потужності двигунів і зменшенням максимального корисного навантаження. Так, для деяких типів літаків зниження шуму на 10 Дб вимагає зменшення комерційного навантаження на сімох пасажирів.

Внутрішні поверхні салонів і всі перегородки покривають звукопоглинаючими панелями, у місцях з'єднання використовують гумові ущільнювачі. У надзвукових літаків у момент переходу від звукової швидкості до надзвукового виникає удар повітряної хвилі, що сприймається як постріл зброї або удар грому.

Щоб уникнути несприятливого впливу ударної хвилі на живі організми і спорудження, надзвукові літаки долають звуковий бар'єр тільки на великій висоті і поза межами великих населених пунктів. На суднах також застосовують найефективніші матеріали і конструкції для шумоізоляції. Не можливо конкретизувати всі заходи боротьби із шумами через величезне різноманіття причин, що породжують їх.

Проте при достатній увазі до проблеми з боку відповідних посадових осіб можливо істотне поліпшення акустичного клімату в населених пунктах.

У Японії спеціально побудували на острові, штучно створеному з будівельного сміття, в океані аеродром, щоб літаки не турбували жителів.

У будівництві житлових і виробничих приміщень, офісів різних установ застосовуються шумоізоляційні матеріали.

Так, де виробничий процес пов'язаний із сильним шумом – дробильні машини, штампувальні процеси, парові молоти, різні металообробні верстати – використовують шумопоглинальні підставки, гумові килимки та ін.

Робітникам аеродромів, космодромів, заводів і кар'єрів, де все шумить і гуркоче, видають спеціальні захисні індивідуальні засоби – особливі тампони для вставлення у вуха і захисні навушники – беруші.

Законом також передбачені заходи захисту населення від занадто голосної музики та шуму в нічний час для повноцінного відпочинку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке звук, його градації й одиниця виміру?
2. Який вплив здійснюють звуки на людину?
3. Що таке шумове забруднення і які його джерела?
4. Як впливає підвищений шум на здоров'я людини?
5. Назвіть можливі заходи боротьби із шумом.

Дивіться також: