§ 9.3. Уживання інфінітивної частки to

1. Інфінітив у більшості випадків вживається з часткою to, яка є його граматичною ознакою.

My friend wants to become a teacher. — Моя подруга бажає стати вчителем.

Не began to play chess at the age of seven. — Він почав грати у шахи в сім років.

2. Слід запам'ятати найбільш поширені випадки вживання інфінітива без частки to.

Без частки to інфінітив вживається:

а) після модальних дієслів can, may, must, shall, should, will, would:

We can meet him at the railway station. — Ми можемо зустріти його на залізничному вокзалі.

We shall go to the theatre on Sunday. — Ми підемо в театр у неділю.

Примітка. Після модальних дієслів ought, to have і to be у модальному значенні інфінітив вживається з часткою to:

І shall have to go there tomorrow. — Я змушений буду піти туди завтра.

б) у спеціальних конструкціях (див. Інфінітивні звороти) після деяких дієслів, що виражають сприймання за допомогою органів чуття: to hear, to see, to feel, to observe, to notice, to perceive:

I heard him repeat it several times. — Я чув, що він повторював це багато разів.

І saw her come in. — Я бачив, як вона зайшла.

в) після словосполучень had better, would sooner, would rather (краще б):

You had better speak English. — Тобі краще б говорити англійською мовою.

І would rather stay at home. — Я краще залишуся вдома.

3. Якщо в реченні стоять поряд два інфінітиви, поєднані сполучником and або or, то частка to перед другим з них звичайно не вживається:

I asked him to visit me and speak to my brother. — Я попросив його відвідати мене і поговорити з моїм братом.

4. Здебільшого the Indefinite Infinitive перекладається на українську мову неозначеною формою дієслова:

І am glad to see you. — Я радий вас бачити.

You must be there in time. — Вам слід бути там вчасно.

5. Складні форми інфінітива перекладаються за допомогою особових форм дієслів та підрядних речень:

а) після модальних дієслів must і may the Perfect Infinitive виражає припущення, що дія вже відбулась:

You must have translated this article. — Ви, мабуть, переклали цю статтю.

б) після дієслова can (cannot) the Perfect Infinitive виражає здивування, сумнів, що дія могла відбутись:

She cannot have done this exercise in three minutes. — He може бути, щоб вона зробила цю вправу за три хвилини.

в) після модальних дієслів should, would, could, might, ought the Perfect Infinitive виражає дію, яка мала відбутися, але не відбулась:

You could have helped him. — Ви могли б йому допомогти (але не допомогли).

г) речення типу І want him to..., I expect her to... перекладаються додатковим підрядним реченням.

І want him to do this exercise. — Я хочу, щоб він зробив цю вправу.

I expected her to come to the office at 9 a.m. — Я чекав (сподівався), що вона прийде в офіс о дев'ятій ранку.

6. Інфінітив у реченні найчастіше вживається як:

а) частина складеного дієслівного присудка після модальних дієслів:

She must go there at once.

б) додаток до дієслів та прикметників:

Не promised to help us. I am glad to see you.

в) обставина мети:

I went to the shop to buy some sugar.

Дивіться також: