§ 1.10. Valeryan Pidmohilny / Валеріан Підмогильний

Valeryan Pidmohilny was both a perfect translator and a talented writer. He was born in February, 1901, in the village of Chapli, not far from Katerynoslav (now Dnipropetrovsk) into the peasant family of Petro Pidmohilny. In early childhood he developed a good memory. When a French teacher came to Valerians sister, the boy was taken out of the room so he would not to interfere with the lesson. But, standing behind the door, he grasped everything better than his sister who was five years older. Later he developed his knowledge and became one of the best translators of foreign literary works. His translations of the book by Anatole France, Honore de Balzac, Guy de Maupassant, Denis Diderot, and Victor Hugo could fill a whole library.

Valeryan Pidmohylny is one of the brightest, and, at the same time, least known personalities in Ukrainian literature.

His arrest on December 8, 1934 (he was accused of participation in a terrorist organizations activities), probably played its fatal role. He died in the ill reputed Solovki. His name and works were banned for many years.

His books "The Insurgents" and "Ivan Bosy" have not been published in Ukraine, though foreign Ukrainian scolars know them well.

Валеріан Підмогильний був як досконалим перекладачем, так і талановитим письменником. Він народився в лютому І901 р. у селі Чаплі, поблизу Катеринослава (зараз Дніпропетровськ) у селянській родині Петра Підмогильного. У ранньому дитинстві він розвивав хорошу пам'ять. Коли французький викладач приходив до сестри Валеріана, хлопця виводили з кімнати, щоб він не заважав уроку. Але, стоячи за дверима, він брав більше, ніж його сестра, яка була на п'ять років старшою. Пізніше він розвивав свої знання і став одним з кращих перекладачів іноземних літературних робіт. Його переклади книг французів Анатоля Франса, Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Дені Дідро і Віктора Гюго могли заповнити цілу бібліотеку.

Валеріан Підмогильний — одна з найяскравіших і, в той же час, найменш відомих осіб в українській літературі.

Його арешт 8 грудня 1934 р. (він був обвинуваченим в участі в діях терористичної організації), ймовірно, зіграв свою фатальну роль. Він помер від хвороби на Соловках. Його ім'я і роботи були заборонені протягом багатьох років.

Його книги «Повстанці» і «Іван Босий» не були видані в Україні, хоча іноземні українські вчені добре їх знають.

Дивіться також: