§ 1.11. Vasyl Stefanyk / Василь Стефаник

Vasyl Stefanyk, a famous Ukrainian short story writer, was born on May 14 1871 in the village of Rusov, Snyatynsky district, Ivano-Frankivsk region.

In 1883 twelve-years old Vassil entered the Polish gymnasium in Kolomia. He and other village boys were insulted by the teachers and pupils from more respected families. He was a sensitive and responsive boy. At the gymnasium he started writing stories. In 1890 he went to Drogobich to go on with his studies at the gymnasium there. At that time he became acquainted with Ivan Franko. Ivan Franko became his mentor who helped him to understand literature and art. Stefanik wrote that he loved Franko more than any other Ukrainian writer.

In 1892, V. Stefanyk entered the medical faculty of Krakow University. The nine years spent by Stefanyk in Krakiw, a political and cultural centre of the country, made him a writer. In 1899, his first collection of short stories called the "Dark Blue Booklet" was published in Chernivtsi.

Vasyl Stefanyk wrote the bulk of his stories between 1897 and 1901. Then for many years he wrote little, and there were periods when he wrote nothing. The horror of World War I made him write again, though, and he created brilliant anti-war stories ("Dream" and "Children's Adventure").

In his stories Vasyl Stefanyk told a horrible truth about the life of his people, about their poverty and misery.

He established himself as a master of a new style in Ukrainian literature. He made his stories laconic but terrifying. He used dialects which gave special coloring to his characters.

The significance and value of his work is great, and there is hardly a man indifferent enough not be impressed by his stones.

Василь Стефаник, знаменитий український автор оповідань, народився 14 травня 1871 р. в селі Русов, Снятинського району Івано-Франківської області.

У 1883 р. дванадцятирічний Василь вступив до Польської гімназії в Коломиї. Його та інших сільських хлопчиків ображали викладачі і учні з багатших сімей. Він був чутливим і чуйним хлопчиком. У гімназії він почав писати оповідання. У 1890 р. він поїхав у Дрогобич для продовження навчання в гімназії. У той час він познайомився з Іваном Франком. Іван Франко став його наставником, який допоміг йому зрозуміти літературу й мистецтво. Стефаник написав, що він любить Франка більше, ніж будь-якого іншого українського письменника.

У 1892 р. В. Стефаник вступив на медичний факультет Краківського університету. Дев'ять років, що Стефаник провів у Кракові, політичному і культурному центрі країни, зробили його письменником. У 1899 р. його перша збірка коротких розповідей «Синій буклет» була надрукована в Чернівцях.

Василь Стефаник написав велику частину своїх оповідань між 1897 і 1901 рр. Згодом протягом багатьох років він написав мало, і були періоди, коли він не написав нічого. Жах Першої світової війни змусив його писати знову, отже, він створив блискучі антивоєнні оповідання («Мрія» і «Дитяча Пригода»).

У своїх оповіданнях Василь Стефаник повідомив страшну правду про життя свого народу, про його бідність і убозтво.

Він заявив себе як майстра нового стилю в українській літературі. Він зробив свої історії лаконічними, але жахливими. Він використовував діалекти, які надали особливого забарвлення його характерам.

Значення і зміст його роботи великий, і навряд чи знайдеться людина, настільки байдужа, щоб не бути враженою його оповіданнями.

Дивіться також: