§ 1.12. Yaroslav the Wise / Ярослав Мудрий

Yaroslav (Yaroslav the Wise), 978-1054, grand duke of Kyiv (1019-54); son of Volodymyr I. Designated by his father to rule in Novgorod, he became grand duke of Kyiv after defeating his older brother Sviatopolk, who succeeded Volodymyr I.

A shrewd statesman, he consolidated the power and prestige of Kyivan Rus. He regained W Galicia from the Poles (who had obtained it in return for supporting Sviatopolk), crushed (1036) the Pechenegs (nomadic invaders), and suppressed rebellions by Lithuanian and Finnish tribes. In 1043, he organised the last Russian campaign against Constantinople.

At home he encouraged learning, codified laws, erected magnificent buildings and churches, including the famous Cathedral of St. Sophia, and founded (1039) a patriarchate in Kyiv. Yaroslav was in close contact with European dynasties; his daughters were married to Harold III of Norway, Andrew I of Hungary, and Henry I of France.

Before his death Yaroslav divided his kingdom among his heirs, designating the oldest, Iziaslav, as grand duke of Kyiv. The others were told to obey Iziaslav as they had their father, but civil war ensued.

Ярослав (Ярослав Мудрий), 978-1054, великий князь Київський (1019-54), син Володимира І. Призначений своїм батьком правити в Новгороді, він став Київським князем, одержавши перемогу над своїм старшим братом, Святополком, спадкоємцем Володимира І.

Будучи проникливим державним діячем, він зміцнив могутність і престиж Київської Русі. Він відвоював Західну Галичину в поляків (які одержали її за підтримку Святополка), розгромив (1036) печенігів (войовничих кочівників) і придушив повстання литовських і фінських племен. У 1043 р. він організував останню російську антитурецьку кампанію.

Його внутрішню політику характеризує підтримка освіти, складання зводів законів, спорудження величних будинків і церков, включаючи відомий Софіївський собор, і заснування (1039) патріархату в Києві. Ярослав тісно контактував з європейськими династіями; його дочки були одружені з Гарольдом ІІІ у Норвегії, Андрієм І в Угорщині і Генріхом І у Франції.

Перед смертю Ярослав розділив державу між трьома спадкоємцями, призначивши старшого, Ізяслава, великим князем Київським. Іншим було наказано підкорятися Ізяславу, як вони підкорялися своєму батьку, але це стало причиною громадянської війни.

Дивіться також: