МЕНЮ
Учень! Що для тебе (як для школяра) означає школа?





  • ▲  угору сторінки
  • ◄  на попередню сторінку
головна сторінка > Твори > Англійська мова > Видатні люди світу > Іноземці > § 2.2

§ 2.2. Alfred Nobel / Альфред Нобель

Alfred Bernhard Nobel (1833-1896), Swedish inventor and philanthropist, was a man of many contrasts. He was a son of a bankrupt, but became a millionaire; a scientist with a love of literature. He made a large fortune but lived a simple life. He was cheerful in company, and often sad in private. A lover of mankind, he never had a wife or family to love him, a patriotic son of his native land, he died alone on foreign soil.

He discovered a new explosive, dynamite, to improve the peacetime industries of mining and road building, but saw it used as a weapon of war. World-famous for his works he was never personally well-known, for throughout his life he avoided publicity. "I do not see", he once said, "that I have deserved any fame and I have no taste for it", but since his death his name has brought fame and glory to others.

He was born in Stockholm on October 21, 1833 but moved to Russia with his parents in 1842, where his father made a strong position in engineering industry. He made a lot of money for his invention of landmine, but later went bankrupt. Alfred came to Sweden in 1863, and started his own study of explosives in his father s laboratory.

He had never been to school or University but he studied privately and by the time he was twenty he became a skillful chemist and excellent linguist, speaking Swedish, Russian, German, French and English. Like his father, Alfred Nobel was imaginative and inventive, but he had better luck in business and showed more financial sense.

He was quick to see industrial openings for his scientific inventions and built up over 80 companies in 20 different countries. Indeed his greatness lay in his outstanding ability to combine the qualities of an original scientist with those of a forward-looking industrialist.

But Nobel's main concern was never with making money or even making scientific discoveries. Seldom happy, he was always searching for a meaning to life, and from his youth he had taken a serious interest in literature and philosophy. Perhaps, because he could not find ordinary human love — he never married — he came to care deeply about the whole of mankind. He was always generous to the poor. His greatest wish, however, was to see an end to wars and he spent much time and money working for this cause until his death in Italy in 1896.

His famous will, in which he left money to provide prizes for outstanding works in physics, chemistry, psychology, medicine, literature and peace, is a memorial to his interests and ideals. And so, the man who felt he should have died at birth is remembered and respected long after his death.

Альфред Бернард Нобель (1833-1896), шведський винахідник і філантроп, був суперечливою особистістю. Він був сином банкрута, але став мільйонером; учений, що любить літературу. Він заробив дуже багато, але жив простим життям. Він був веселим у компанії і часто сумував наодинці із собою. Він любив людство, але ніколи не мав ні дружини, ні родини, що любили б його; будучи патріотом своєї батьківщини, він помер на чужині.

Він відкрив новий вид вибухівки, динаміт з метою удосконалювання мирної гірничої промисловості та дорожніх робіт, але побачив, як його винахід використовується аж ніяк не в мирних цілях. Будучи всесвітньо відомим завдяки своїм роботам, він залишався маловідомим як особистість, тому що все життя він ховався від своєї слави. «Мені не здається, — якось сказав він, — що я заслужив на якусь славу, і нічого гарного в славі я не бачу», але після його смерті його ім'я стало приносити славу й успіх іншим.

Він народився в Стокгольмі 21 жовтня 1833 р., але разом зі своїми батьками переїхав у Росію у 1842 р., де його батько став провідним спеціалістом у машинобудівній промисловості. Він заробив багато грошей на винаході фугасу, але пізніше збанкрутував. Альфред приїхав у Швецію в 1863 р. і став сам вивчати вибухові речовини в лабораторії батька.

Він не навчався в школі або університеті, але він учився самостійно і до двадцяти років став професійним хіміком і блискучим лінгвістом, який говорить шведською, російською, німецькою, французькою і англійською мовами. Як і батько, Альфред Нобель був наділений багатою уявою і винахідливістю, але йому більше таланило в справах, і він більш раціонально розпоряджався фінансами.

Він поспішав побачити впровадження у виробництво своїх наукових винаходів і побудував більш 80 компаній у 20 різних країнах. Але ключ до його успіху лежав, головним чином, у його здатності поєднувати в собі якості неабиякого вченого з якостями далекоглядного підприємця.

Але більш за все Нобель турбувався не про гроші і навіть не про наукові відкриття. Рідко буваючи щасливим, він увесь час шукав сенс життя і ще в молодості серйозно захопився літературою і філософією. Можливо, через те, що він не міг знайти просту людську любов (він ніколи не одружився), він переключив усю свою турботу на людство в, цілому. Він завжди був великодушний до бідноти. Але найбільшим його бажанням було покласти кінець війнам, і він працював над цим, не шкодуючи ні часу, ні грошей, до своєї смерті в 1896 р. в Італії.

Його знаменитий заповіт, у якому він залишив гроші на надання премій за досягнення в області фізики, хімії, психології, медицини, літератури і боротьби за мир, — монумент йому та ідеям. Ось так людину, яка вважала помилкою свою появу на світ, пам'ятають і шанують через багато років після її смерті.

Дивіться також:

  • O'Henry / О'Генрі
  • William Shakespeare / Вільям Шекспір
  • Charles Darwin / Чарльз Дарвін
  • Bohdan Khmelnitsky / Богдан Хмельницький
  • Bernard Shaw / Бернард Шоу
  • Yaroslav the Wise / Ярослав Мудрий
  • Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter

    © 2008-2024. Офіційний сайт Бердянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Запорізької області

     
    [
    ]