§ 2. Екосистеми населених пунктів та їхні реакційні проблеми

Урбанізація та її наслідки

Способи виникнення міст в історії людства були різними. Сучасний побут людини, її житло насичені різноманітними джерелами небезпеки, характерними і для виробничого середовища. Найбільш інтенсивно вони проявляються на урбанізованих територіях – містах, селищах. У результаті виникли урбоекологічні проблеми. Це збільшення народонаселення на планеті – в середньому на 2% за рік. З 1750 по 1900 рр. чисельність населення на планеті збільшилася в 2 рази, а видобуток енергетичних ресурсів в 10 разів. З 1900 по 1970 рр. чисельність населення зросла ще у 2 рази, а видобуток енергії в 13 разів. Отже, темпи зростання народонаселення значно випереджають ріст отримання енергії. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як військові укріплення (фортеці). Проявився процес урбанізації і в Україні.

Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 рази і на кінець ХХ ст. становила близько 70% загальної чисельності населення. До 1918 р. країна була аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпочалася в 1926-1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства. За ці 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 рази. За 1940-1970 рр. зростання чисельності відбувалося вже значно нижчими темпами – в 1,9 рази. Із середини 50-х рр. XX ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні.

За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.) наша держава посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст в Україні – 61 (це більшість обласних центрів, а також такі міста як Бердянськ, Керч, Макіївка, Мелітополь). Середніх міст – 91, малих – 370, селищ міського типу – близько 1 тисячі. В Україні 5 міст з більш ніж мільйонним населенням: Київ (2,8 млн), Дніпропетровськ (1,2 млн), Одеса (1,02 млн), Донецьк (1,05 млн), Харків (близько 2 млн) та 3 міста, що наближаються до мільйонників: Запоріжжя (820 тис), Львів (790 тис), Кривий Ріг (710 тис). В останні 30 років для Києва характерним був інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже у 2,5 рази.

У кожному з цих міст є виробництва – промислові або сільськогосподарські, що є джерелами забруднення середовища проживання. Найбільш хімічно забруднені: Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне, де ГДК багатьох шкідливих речовин перевищені у 10-15 разів. Дуже екологічно забрудненими містами, які викидають у повітря шкідливі речовини (тон на рік) є: Кривий Ріг – близько 1 тис, Маріуполь – 600, Запоріжжя та Дебальцеве – по 300, Керч та Макіївка – по 290, Київ – 280, Донецьк – 250, в яких основні забруднювачі – металургійні комплекси. Стан екологічного забруднення у містах представлено на мапі.

Сучасний урбоекологічний стан в Україні достатньо тривожний, дуже складний. Це зумовило зростання загального рівня смертності (на 1 тис. населення): у 1960 р. – 7, 1987 р. – близько 10, 1996 р. – 17, 1998 р. – близько 30 чоловік. Показник дитячої смертності становить понад 30 чоловік, у той час як у Японії – 5,2, у Фінляндії – 7, США – 10.

Щорічно в Україні вмирає майже на 200 тис. людей більше, ніж народжується, а це населення великого міста. 1994 року смертність перевищувала народжуваність на 30%, у 1998 р. на 200-250% і продовжувала перебувати на цьому рівні і в 2006 році.

Усе це результат екологічної кризи в нашій країні через забруднення сфер життя людини, наслідок низької технологічної, екологічної, правової культури людей. Отже, на людину діють зовнішні та внутрішні чинники, які виводять організм зі стану рівноваги – впливають на здоров'я, сприяючи проявам хвороб, старінню. Через хімічне забруднення довкілля розвиваються хвороби дихальних шляхів, злоякісні пухлини легенів, бронхів, крові, астма, алергії.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального характеру, а саме: наявність місць роботи та можливість вибору роботи; зосередження закладів науки та культури; надання висококваліфікованої медичної допомоги; можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя; розвиток міжнародної та регіональної культури.

При проектуванні нових і реконструкції існуючих міст треба передбачати максимальне збереження і використання існуючих зелених насаджень, а не вирубувати їх. У загальному балансі територія парків, садів і скверів повинна становити не менше 70%. Відомо, що якість повітряних мас значно поліпшується під час проходження над лісопарками і парками, якщо їх площа становить 600-1000 га. При цьому кількість важких домішок знижується на 10-40%, що приводить до підвищення інтенсивності ультрафіолетової радіації на 15-25%, сприяючи зменшенню патогенної мікрофлори.

Важлива властивість насаджень – іонізація повітря, що впливає стан здоров'я людини. Кращими іонізаторами повітря є змішані хвойно-листяні насадження. Соснові насадження тільки у зрілому віці впливають на іонізацію повітря, молоді ж рослини, виділяючи випаровування скипидару, знижують концентрацію легких іонів в атмосфері.

Іонізація лісового повітря в 2-3 рази вище в порівнянні з морським і в 5-10 разів – порівняно з атмосферою міст. Тому лісові насадження, що утворюють зелений пояс навколо міст, значно впливають на оздоровлення міського середовища, зокрема збагачують повітряний басейн легкими іонами. Найбільше сприяють підвищенню концентрації легких іонів у повітрі акація біла, береза карельська, тополя срібляста, чорна та японська, дуб червоний та черешчатий, верба біла та плакуча, клен сріблястий та червоний, модрина сибірська, ялиця сибірська, горобина звичайна, бузок звичайний.

У великих індустріальних центрах, де існує найбільша загроза санітарному стану повітряного басейну, для оздоровлення міського середовища в околицях заводів рекомендується висаджувати клен американський, вербу білу, тополю канадську, жостір ламкий, яловець козацький та вірджинський, дуб черешчатий, бузину червону. Тополя бальзамічна є найкращим санітаром в зоні сильної постійної загазованості. Ефективно поглинають шкідливі гази липа дрібнолистяна, ясен, бузок і жимолость. Якщо концентрація шкідливих газів перевищує гранично припустимі норми, то клітини рослин руйнуються і це приводить до уповільнення росту і розвитку, а іноді і до загибелі рослин.

Для міського ландшафту важливим є наявність іонів, що містяться в повітрі – аероіонів із позитивними чи негативними зарядами і різними масами. Найбільш сприятливо впливають на навколишнє середовище легкі негативні іони. Молекули диму, пари, забруднюючи повітря, мають як правило позитивні заряди. Кількість легких іонів в 1 дм3 повітря над лісами становить 2-3 тис, у міському парку – 800, у промисловому районі – 200-400, у закритому багатолюдному приміщенні – 25-100.

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, в якому тисячоліттями проходило їх життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, погану якість питної води, а також скупченість населення, недостатню кількість зелених насаджень тощо. Небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, електромагнітних, іонізуючих випромінювань. Тому в міському середовищі треба всіма засобами відтворювати природні умови за рахунок озеленення, штучних водоймищ; запобігати забрудненню повітря, водних ресурсів, ґрунтів, розширюючи «життєвий» простір.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Коли і чому виникла соціальна екологія?
2. Що таке урбанізація? Назвіть пов'язані з нею проблеми.
3. Як пов'язані здоров'я, смертність людей з екологічним забрудненням в Україні?
4. Яка роль зелених насаджень в оздоровленні середовища проживання?

Дивіться також: