МЕНЮ
Учень! Що для тебе (як для школяра) означає школа?





  • ▲  угору сторінки
  • ◄  на попередню сторінку
головна сторінка > Теорія > Екологія рідного краю > Розділ I. Людина і природа > § 1

§ 1. Екологія – наука про дім

Безсмертя людини – у безсмерті Природи. Природа – першооснова біологічного і духовного буття людей. Для кожного настав час садити, а не рубати, зберігати і рятувати, а не знищувати й убивати, не забруднювати й отруювати. Тоді – виживемо.

На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно зв'язана з навколишнім світом. Але з того часу, як сформувалося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підсилилося, розширивши обсяг і різноманіття, і зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Витрачання непоновлюваних видів сировини підвищується, усе більше орних земель вибуває з економіки через будівництво на них міст і заводів. Людині доводиться все більше втручатися в господарство біосфери – тієї частини нашої планети, у якій існує життя. Біосфера Землі в даний час піддається наростаючому антропогенному впливу.

XX століття принесло людству чимало благ, зв'язаних з бурхливим розвитком науково-технічного прогресу, і в той же час поставило життя на Землі на межу екологічної катастрофи. Зростання кількості населення, інтенсифікація видобутку корисних копалин і викидів, що забруднюють Землю, спричинюють докорінні зміни у природі і позначаються на самому існуванні людини. Частина таких змін надзвичайно сильна і настільки поширена, що виникають глобальні екологічні проблеми.

Екологія. Це слово в усіх на вустах. Але багато хто і не догадується про його точний зміст, хоча всі знають, що це символ тривоги нашого часу, XXI століття.

Термін «екологія» вперше ввів у науку в 1866 р. німецький натураліст Ернест Геккель (грец. – еко (ойкос) – дім, житло, Батьківщина, логос – наука, навчання, слово). Таким чином, екологія – це наука про дім. Але цей дім – не кам'яна багатоповерхівка, не палац і не вігвам, не гніздо і не нора. Це спільний будинок Людства і всього живого на Землі. Дивовижний і єдиний! Дім – планета Земля. У цього будинку немає стін і меж. Кам'яні, бетонні, залізні стіни, вежі, підземні бункери нікого не можуть врятувати від екологічних нещасть і катастроф.

Що ж ми робимо зі своїм домом? Колись для людей домівкою була вся природа. Зараз ми у своїй свідомості звузили це поняття – від держави до своєї квартири. А що за дверима цієї квартири, мене не стосується. Стосується, та ще й як! Закон природи свідчить: «Усе пов'язано з усім».

Щоб бути живим і здоровим, треба дихати, їсти, пити. А чим ми дихаємо? За «одиницю чистоти» повітря беруть склад повітря над океаном. Над селами воно брудніше в 10 разів, над малими містечками – у 50 разів, а над промисловими гігантами – в 150-200 разів.

У будь-якій системі закладений принцип. Але Людина поки сама глибоко не усвідомлює, що робить. А щоб усвідомити, що ми робимо з нашим спільним Домом, треба вчитися новому екологічному мисленню, критичному підходу до всієї своєї діяльності в побуті і на виробництві з погляду навколишнього середовища, формувати у свідомості моральні настанови на дбайливі відносини з Природою. Любити, розуміти, берегти, заощаджувати.

Зараз мало хто думає про екологічні наслідки своєї господарської діяльності. І плоди цієї діяльності не змушують довго чекати: повені, зсуви, підтоплення, переміщення ґрунту, селі, посухи, зпустелення, ерозія ґрунтів, загибель природних екосистем, руйнування середовища проживання людини, зростання захворюваності, зниження біорізноманітності.

Для всіх нас екологія – це як цеглина, що падає з висоти на голову або повз неї. Можна кричати, плакати, лаяти всіх, ховатися, а можна обійти або унеможливити її падіння. Усе залежить від нашого ставлення до цього.

Екологія і є наука про відносини. Відносини можна встановити, зіпсувати, з'ясувати чи навіть перервати. Вони можуть бути добрими і злими, нарешті, суто діловими. Усе в наших руках. Екологія – це наука про відносини всього живого між собою і середовищем проживання.

Людина нерозривно зв'язана з живою і неживою природою походженням, фізичними, матеріальними і духовними потребами.

За період свого розвитку масштаби і форми цих зв'язків збільшувалися від використання окремих видів рослин і тварин, частин ландшафту до повного залучення живого покриву планети і всієї географічної оболонки в орбіту свого життєзабезпечення.

Присутність людини в біосфері носить двоїстий характер. З одного боку, людина як одна з ланок природи, як біологічний вид є складовою частиною екосистем біосфери; вона залежить від фізичних факторів середовища і зв'язана з ним через харчування, дихання, обмін речовин. Людський організм має свої пристосувальні можливості, що виробилися в ході еволюції. Зміни фізичного середовища – газового складу повітря, температури, якості води і їжі, клімату, потоку сонячної радіації й інших факторів позначаються на здоров'ї і працездатності людей. За екстремальних умов люди витрачають величезну кількість сил, енергії і коштів на штучне створення і підтримку сприятливого середовища.

З іншого боку, головною особливістю людини, що відрізняє її від інших видів тварин, є новий спосіб взаємодії з природою через створювану ним культуру, соціум. Як могутня соціальна система, людство створює на Землі своє культурне середовище, що інтенсивно розвивається, – науку, релігію, мистецтво, спорт тощо, передаючи від покоління до покоління трудовий і духовний досвід.

Для задоволення своїх культурно-соціальних потреб людина використовує природні ресурси, які жодна жива істота раніше не споживала, – руди, нафту, паливні ресурси, а назад – відходи, далекі природі. Масштаби взаємодії сучасного суспільства з природою визначаються здебільшого не біологічними потребами людини, а зростаючим рівнем технічного і соціального розвитку.

Розвиток науки і техніки, відкриття і використання нових видів енергії (електричної й атомної), нових видів зв'язку, транспорту, інформації дозволили розвинути технічну могутність людини, незрівнянну з біосферними процесами. Людська діяльність на планеті змінює клімат (потепління), впливає на склад атмосфери (збільшення вуглекислого газу, руйнування озонового шару, зменшення кисню), змінює Світовий океан (забруднення, зниження біопродуктивності, зміна течій).

В.І. Вернадський ще в першій половині XX ст. визначив людську діяльність у біосфері як «глобальну геологічну діяльність». Але вже наприкінці XX ст. з'явилося усвідомлення нерозривної діалектичної єдності суспільства і природи, необхідності переходу від концепції панування людини над природою – антропоцентризму – до концепції взаємодії з нею.

Дивіться також:

  • Сучасні екологічні проблеми України і Запорізького регіону
  • Ґрунт як екологічний фактор
  • Забруднення води в Запорізькій області та її вплив на життя і здоров'я населення
  • Вода як екологічний фактор
  • Дія шуму на організм людини
  • Повітря як екологічний фактор
  • Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter

    © 2008-2024. Офіційний сайт Бердянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Запорізької області

     
    [
    ]