§ 2.2. Вимова голосних

Приблизна відповідність вимови голосних звуків англійської мови до голосних звуків української мови:

[ɪ] — короткий звук, відповідний до українського звука «і». Близький до короткого «і» у слові «ідея». Може бути наголошеним і ненаголошеним.

[i:] — довгий звук, подібний до «і». Близький до протяжного «і» у слові «іва». Зазвичай цей звук наголошений.

[e] — звук, подібний до «е» у слові «це». Зазвичай він наголошений.

[æ] — відкрите «е», звук середній між «а» та «е», завжди вимовляється з широко розтуленим ротом. Завжди під наголосом.

[ʌ] — короткий звук, подібний до «а» у слові «валіза». Майже завжди наголошений.

[ɑ:] — довгий відкритий звук «а». Майже завжди наголошений.

[ɒ] — короткий звук, подібний до «о» у слові «гол» (у старій транскрипції [ɔ]). Зазвичай він наголошений.

[ɔ:] — довгий протяжний звук «о». Завжди під наголосом.

[ʊ] — короткий звук «у», подібний до «у» в слові «кубок». Зазвичай він наголошений.

[u:] — довгий протяжний звук «у». Як правило, стоїть під наголосом.

[ɜ:] — подовжений голосний звук, подібний у вимові до сполучення «ьо» у слові «сльози» (у старій транскрипції [ə:]). Як правило, стоїть під наголосом.

[ə] — ненаголошений голосний звук, щось між «а», «е» та «о».

Дивіться також: