МЕНЮ
Учень! Що для тебе (як для школяра) означає школа?





  • ▲  угору сторінки
  • ◄  на попередню сторінку
головна сторінка > Школа для батьків > Законодавча база > Про державну допомогу сім'ям з дітьми
Пошта@school-2.com



(що це)
згадати пароль | реєстрація

Електронний класний журнал
Випадкове відео
Випускник 2009

Про державну допомогу сім'ям з дітьми

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну допомогу сім'ям з дітьми

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України
від 23 грудня 1993 року N 3779-XII,
від 25 березня 1999 року N 563-XIV,
від 6 квітня 2000 року N 1628-III,
від 21 грудня 2000 року N 2171-III,
від 22 березня 2001 року N 2334-III
(Законом України від 22 березня 2001 року N 2334-III цей Закон викладено у новій редакції),
від 4 липня 2002 року N 49-IV
(зміни, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 49-IV, набрали чинності з 1 січня 2003 року),
від 26 вересня 2002 року N 177-IV,
від 24 жовтня 2002 року N 208-IV,
від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
від 19 червня 2003 року N 972-IV,
від 4 листопада 2004 року N 2164-IV,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
від 2 червня 2005 року N 2625-IV,
від 15 грудня 2005 року N 3200-IV,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
від 9 лютого 2006 року N 3428-IV

(З 1 січня 2007 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 19 січня 2006 року N 3372-IV)

(З 1 січня 2007 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 21 лютого 2006 року N 3446-IV)

(Зміни до цього Закону, передбачені Законом України від 3 лютого 2005 року N 2415-IV, внесені не будуть у зв'язку з втратою чинності Закону України від 3 лютого 2005 року N 2415-IV згідно із Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

(На 2002 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону встановлено у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років надається у розмірі 50 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму; одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі 200 гривень згідно із Законом України від 20 грудня 2001 року N 2905-III)

(На 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону встановлено у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років надається у розмірі 50 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму; одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі 200 гривень згідно із Законом України від 26 грудня 2002 року N 380-IV)

(На 2004 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону встановлено у сумі 85 гривень у розрахунку на одну особу; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 50 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму згідно із Законом України від 27 листопада 2003 року N 1344-IV, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.06.2004 р. N 1801-IV)

(На 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону визначено у сумі 90 гривень у розрахунку на одну особу; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 100 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму згідно із Законами України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV, від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

(Установлено на 2005 рік, що розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, обчислюється виходячи із такого значення прожиткового мінімуму: з 1 квітня 2005 року для дітей віком до 6 років - 362 гривні, для дітей від 6 до 18 років - 460 гривень; з 1 жовтня 2005 року для дітей віком до 6 років - 376 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 468 гривень; розмір допомоги на дітей одиноким матерям обчисляються виходячи із такого значення прожиткового мінімуму: з 1 квітня 2005 року для дітей віком до 6 років - 362 гривні, для дітей віком від 6 до 18 років - 460 гривень; з 1 жовтня 2005 року для дітей віком до 6 років - 376 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 468 гривень згідно із Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

(Установлено на 2006 рік, що розмір допомоги відповідно до цього Закону здійснюється у таких розмірах: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, згідно із Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV)

Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право сімей з дітьми на державну допомогу

Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

(частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 26.09.2002 р. N 177-IV)

У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі

У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:

  • дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;
  • сім'я з дітьми - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • малозабезпечена сім'я з дітьми - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї;
  • прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
  • середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

    Стаття 3. Види державної допомоги сім'ям з дітьми

    Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми:

    1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

    2) одноразова допомога при народженні дитини;

    3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

    4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

    5) допомога на дітей одиноким матерям;

    (частину першу статті 3 доповнено новим пунктом 5 згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 49-IV, у зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6)

    6) підпункт 6 частини першої статті 3 виключено

    (згідно із Законом України від 24.10.2002 р. N 208-IV)

    Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.

    Стаття 4. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми

    Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

    Порядок покриття витрат, передбачений частиною першою цієї статті, не стосується виплат допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.

    (частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 03.04.2003 р. N 662-IV, від 15.12.2005 р. N 3200-IV, від 09.02.2006 р. N 3428-IV)

    Стаття 5. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми

    Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

    Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).

    Стаття 6. Термін розгляду документів для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми

    Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

    Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

    Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

    Розділ II. ДОПОМОГА У ЗВ'ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ ТА ПОЛОГАМИ

    Стаття 7. Право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами

    Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

    Стаття 8. Умови надання і тривалість виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами

    Підставою для призначення жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка:

  • з основного місця роботи (служби, навчання);
  • ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;
  • державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні;
  • з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються).

    Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

    Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

    За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Стаття 9. Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами

    Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

    Розділ III. ОДНОРАЗОВА ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ

    Стаття 10. Право на одноразову допомогу при народженні дитини

    Одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

    Стаття 11. Умови призначення одноразової допомоги при народженні дитини

    Одноразова допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Усиновителям та опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки.

    У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

    Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

    У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

    Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини

    Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    (стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 972-IV, у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

    (дію статті 12 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV)

    Розділ IV. ДОПОМОГА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ТРИРІЧНОГО ВІКУ

    Стаття 13. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

    Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

    Стаття 14. Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

    Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

    Особам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, до їх працевлаштування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії.

    Особам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості.

    Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати).

    Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається в повному розмірі.

    Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючій особі призначається на підставі виданої за місцем проживання довідки про те, що вона не працює (не служить, не навчається) і дитина проживає разом з нею.

    Стаття 15. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

    Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    (дію частини першої статті 15 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV)

    У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

    Розділ V. ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД ОПІКОЮ ЧИ ПІКЛУВАННЯМ

    Стаття 16. Право на допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

    Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

    Стаття 17. Умови призначення допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

    Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Стаття 18. Розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

    Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні шість місяців.

    Розділ V-A. ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ

    Стаття 181. Право на допомогу на дітей одиноким матерям

    Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.

    (частина перша статті 181 у редакції Закону України від 04.11.2004 р. N 2164-IV)

    Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) мають вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу.

    (частина друга статті 181 у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

    Якщо одинока мати, одинокий усиновитель (вдова, вдівець), мати (батько) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті уклали шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

    (частина третя статті 181 у редакції Закону України від 04.11.2004 р. N 2164-IV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

    Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

    Стаття 182. Умови призначення допомоги на дітей одиноким матерям

    Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини.

    (частина перша статті 182 у редакції Закону України від 04.11.2004 р. N 2164-IV)

    Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

    Стаття 183. Розмір допомоги на дітей одиноким матерям

    Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 10 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    (частина перша статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 02.06.2005 р. N 2625-IV)

    Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, призначається на кожну дитину.

    (стаття 183 у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

    (Закон доповнено розділом V-A згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 49-IV)

    Розділ VI. Виключено

    (згідно із Законом України від 24.10.2002 р. N 208-IV)

    Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ І ГРОМАДЯН

    Стаття 21. Відповідальність підприємств, установ та організацій за недостовірність даних і документів, виданих для призначення державної допомоги

    Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обгрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.

    Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

    Стаття 22. Відповідальність громадян за недостовірність документів, поданих для призначення державної допомоги

    Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

    Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

    Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

    Стаття 23. Оскарження рішення органу, що призначає державну допомогу

    Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

    Стаття 24. Відповідальність органів, що призначають і здійснюють виплату допомоги сім'ям з дітьми

    Посадові особи, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно з законом.

    Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.

    2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

  • внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
  • розробити і затвердити порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.

    3. Розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

    (пункт 3 розділу VIII у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

    (дію пункту 3 розділу VIII зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV)


    Президент України Л. КРАВЧУК

    м. Київ
    21 листопада 1992 року
    N 2811-ХII

  • Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter

    © 2008-2024. Офіційний сайт Бердянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Запорізької області

     
    [
    ]