Повна версія сторінки за адресою: https://school-2.com/law_12.php
Положення про дитячий будинок сімейного типу
ПОЛОЖЕННЯ
про дитячий будинок сімейного типу
Загальні питання
1. Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Батьки-вихователі - особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - вихованці).
Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I - IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.
(абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.
Створення та ліквідація дитячого будинку сімейного типу
3. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах неповнолітніх про наявність умов для його створення.
(пункт 3 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
4. На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода за формою згідно з додатком (далі - угода).
Дія угоди припиняється у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей), повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, за згодою сторін, з інших причин, передбачених угодою, та за рішенням суду.
(абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
У разі припинення дії угоди питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування, який вживає вичерпних заходів до повернення (влаштування) дітей в інтернатні заклади.
(абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
5. Орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, встановленими законодавством.
(абзац перший пункту 5 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.
Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.
6. У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями або переведення його в статус прийомної сім'ї .
(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
7. Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і служби у справах неповнолітніх районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення (далі - місцеві відділи у справах сім'ї та молоді).
(абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Раз на рік місцева служба у справах неповнолітніх готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром і дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Батьки-вихователі обов'язково ознайомлюються з складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах неповнолітніх.
(пункт 7 доповнено абзацом другим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу здійснюється центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу.
(пункт 7 доповнено абзацом третім згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу здійснюється постійно.
(пункт 7 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Для здійснення соціального супроводження за дитячим будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді. Соціальний працівник проходить навчання не рідше ніж один раз на п'ять років.
(пункт 7 доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
У разі відсутності центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем розташування дитячого будинку сімейного типу соціальне супроводження здійснює міський або обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
(пункт 7 доповнено абзацом шостим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Порядок здійснення соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу затверджується наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді
(пункт 7 доповнено абзацом сьомим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
8. За вихованцями зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
9. Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.
10. Посадові особи, винні у порушенні законодавства щодо дитячих будинків сімейного типу, несуть відповідальність згідно із законом.
Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу
11. До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.
Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, за умови що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.
(пункт 11 доповнено абзацом другим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
12. На кожну дитину орган опіки та піклування зобов'язаний надати батькам-вихователям такі документи:
(пункт 12 доповнено новим абзацом другим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107, у зв'язку з цим абзаци другий - дев'ятий вважати відповідно абзацами третім - десятим)
У разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, місцева служба у справах неповнолітніх зобов'язана надати їх протягом двох місяців. За достовірність відомостей у наданих батькам-вихователям документах відповідальність у межах своєї компетенції несуть органи опіки і піклування за місцем походження або місцем проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та керівник закладу, в якому перебувала дитина
(абзац десятий пункту 12 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
13. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах неповнолітніх.
(пункт 13 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
14. За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.
(пункт 14 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
15. Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.
16. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.
(пункт 16 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки
17. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком:
(абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
18. Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:
(абзац четвертий пункту 18 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять курс підготовки (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді.
(абзац восьмий пункту 18 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
19. Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців.
20. Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.
21. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на користь батьків-вихователів, сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум їх грошового забезпечення здійснюється органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством для найманих працівників.
(абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу.
22. Одному з батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(пункт 22 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
23. Питання захисту житлових прав батьків-вихователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.
Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу
24. Фінансування дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рахунок видатків державного бюджету в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
Державна соціальна допомога і грошове забезпечення виплачуються щомісяця не пізніше 20 числа за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу одному з батьків-вихователів через державні підприємства поштового зв'язку або перераховуються на особовий рахунок одного з батьків-вихователів у банківській установі за їх вибором.
Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.
(пункт 24 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
25. За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.
26. На час навчання вихованців у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються дитячому будинку сімейного типу з державного бюджету, якщо вихованці на час навчання проживають у цьому будинку, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.
(пункт 26 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
27. Місцеві відділи у справах сім'ї та молоді за участю об'єднань громадян, професійних спілок щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення вихованців.
Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до санаторіїв.
28. Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу (проведення у разі потреби поточного або капітального ремонту житла тощо) вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.
(пункт 28 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)
29. Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юридичними та фізичними особами благодійна допомога.
30. Після закінчення строку перебування вихованців у дитячому будинку сімейного типу в разі відсутності у них права на житло органи опіки (піклування) забезпечують вихованців дитячого будинку сімейного типу протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.
(Положення доповнено пунктом 30 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 р. N 107)